Nynorskordboka
rangere
rangera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rangeraå rangere | rangerer | rangerte | har rangert | ranger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rangert + іменник | rangert + іменник | den/det rangerte + іменник | rangerte + іменник | rangerande |
Вимова
rangsjeˊreПоходження
frå fransk; jamfør rang (1Значення та вживання
- ha ein viss plass eller rang på ein verdiskala
Приклад
- rangere høgt som musikar;
- rangere over nokon
- ordne i ei viss rekkjefølgje
Приклад
- rangere etter alder;
- laget er rangert på tredje plass