Nynorskordboka
påføre
påføra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påføraå påføre | påfører | påførte | har påført | påfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påført + іменник | påført + іменник | den/det påførte + іменник | påførte + іменник | påførande |
Походження
truleg frå dansk; jamfør føre (4, 1)Значення та вживання
- vere årsak til;gje opphav til
Приклад
- påføre skade
- stryke på
Приклад
- påføre måling