Nynorskordboka
personleggjere
personleggjera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å personleggjeraå personleggjere | personleggjer | personleggjorde | har personleggjort | personleggjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| personleggjord + іменник | personleggjort + іменник | den/det personleggjorde + іменник | personleggjorde + іменник | personleggjerande |
Значення та вживання
- brukt som adjektiv:
- dei fekk ein profesjonell, men personleggjord velkomst