Nynorskordboka
overgje, overgjeve, overgi
overgjeva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overgi | overgir | overgav | har overgitt | overgi! |
| å overgje | overgjev | har overgjeve | overgje! | |
| å overgjevaå overgjeve | overgjev! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overgitt + іменник | overgitt + іменник | den/det overgitte + іменник | overgitte + іменник | overgivande |
| overgjeven + іменник | overgjeve + іменник | den/det overgjevne + іменник | overgjevne + іменник | overgjevande |
Походження
norrønt yfirgefa ‘gje opp’Значення та вживання
Приклад
- dei overgav festninga
Приклад
- dei overgav seg utan motstand