Nynorskordboka
myte 2
myta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mytaå myte | myter | mytte | har mytt | myt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mytt + іменник | mytt + іменник | den/det mytte + іменник | mytte + іменник | mytande |
Походження
truleg av latin mutare; jamfør mutereЗначення та вживання
om fugl: skifte fjører