Nynorskordboka
mutere
mutera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å muteraå mutere | muterer | muterte | har mutert | muter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mutert + іменник | mutert + іменник | den/det muterte + іменник | muterte + іменник | muterande |
Походження
frå latin ‘endre, skifte, byte’Значення та вживання
gjennomgå mutasjon
Приклад
- viruset kan mutere og bli farlegare
- brukt som adjektiv:
- eit mutert virus;
- muterte gen