Nynorskordboka
mirakuløs
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| mirakuløs | mirakuløst | mirakuløse | mirakuløse |
Походження
frå fransk; jamfør mirakelЗначення та вживання
overnaturleg, underfull, utruleg
Приклад
- ei mirakuløs redning