Nynorskordboka
keivle
keivla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å keivlaå keivle | keivlar | keivla | har keivla | keivl!keivla!keivle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| keivla + іменник | keivla + іменник | den/det keivla + іменник | keivla + іменник | keivlande |
Походження
av keive (2Значення та вживання
arbeide keiveleg;