Nynorskordboka
keive 2
keiva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å keivaå keive | keivar | keiva | har keiva | keiv!keiva!keive! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| keiva + іменник | keiva + іменник | den/det keiva + іменник | keiva + іменник | keivande |
Значення та вживання
- gjere skakk eller skeiv;
- arbeide keiveleg