Nynorskordboka
keive 2
keiva
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å keivaå keive | keivar | keiva | har keiva | keiv!keiva!keive! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
keiva + іменник | keiva + іменник | den/det keiva + іменник | keiva + іменник | keivande |
Значення та вживання
- gjere skakk eller skeiv;
- arbeide keiveleg