Nynorskordboka
instrumentere
instrumentera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å instrumenteraå instrumentere | instrumenterer | instrumenterte | har instrumentert | instrumenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| instrumentert + іменник | instrumentert + іменник | den/det instrumenterte + іменник | instrumenterte + іменник | instrumenterande |
Походження
jamfør instrumentЗначення та вживання
- arrangere eit musikkstykke for orkester;fordele røystene i ein komposisjon mellom dei ulike instrumenta;
- utstyre med instrument (1)
Приклад
- bilen er enkelt, men tilstrekkeleg instrumentert