Nynorskordboka
autorisere
autorisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å autoriseraå autorisere | autoriserer | autoriserte | har autorisert | autoriser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| autorisert + іменник | autorisert + іменник | den/det autoriserte + іменник | autoriserte + іменник | autoriserande |
Вимова
æutoriseˊreПоходження
frå mellomalderlatinЗначення та вживання
godkjenne (noko til bruk eller nokon til å utøve eit yrke);
gje løyve (1, 2)
Приклад
- autorisere fagpersonar