Nynorskordboka
honorere
honorera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å honoreraå honorere | honorerer | honorerte | har honorert | honorer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| honorert + іменник | honorert + іменник | den/det honorerte + іменник | honorerte + іменник | honorerande |
Походження
av latin honorare, av honor ‘heider, ære’; jamfør honnørЗначення та вживання
Приклад
- honorere ein forfattar;
- honorere ein prestasjon;
- dommarane honorerte hoppet for dårleg
- løyse inn, innfri (1)
Приклад
- honorere ein veksel