Nynorskordboka
heimle
heimla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å heimlaå heimle | heimlar | heimla | har heimla | heiml!heimla!heimle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| heimla + іменник | heimla + іменник | den/det heimla + іменник | heimla + іменник | heimlande |
Походження
norrønt heimila; av heimel (1 og heimel (2Значення та вживання
- gje heimel (1, 2) for;gjere lovleg, sikre
Приклад
- retten er heimla i § 4;
- vedtaket er heimla i jordlova
- gje heimel (1, 1) til
Приклад
- han har no fått heimla garden til seg