Nynorskordboka
abdisere
abdisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å abdiseraå abdisere | abdiserer | abdiserte | har abdisert | abdiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| abdisert + іменник | abdisert + іменник | den/det abdiserte + іменник | abdiserte + іменник | abdiserande |
Вимова
abdiseˊreПоходження
av latin abdicare, av ab ‘frå’ og dicare ‘gjere kjent, tileigne, (inn)vie’Значення та вживання
- gje avkall på trone (1, 1)
- gå av frå ei leiarstilling