Nynorskordboka
geime
geima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å geimaå geime | geimar | geima | har geima | geim!geima!geime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| geima + іменник | geima + іменник | den/det geima + іменник | geima + іменник | geimande |