Nynorskordboka
forsnakke
forsnakka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsnakkaå forsnakke | forsnakkar | forsnakka | har forsnakka | forsnakk!forsnakka!forsnakke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsnakka + іменник | forsnakka + іменник | den/det forsnakka + іменник | forsnakka + іменник | forsnakkande |
Походження
av for- (2Фіксовані вирази
- forsnakke segseie noko anna enn ein meinte å seie;
seie for mykje;
røpe, snakke over seg- han forsnakka seg overfor veljarane;
- vere redd for å forsnakke seg