Nynorskordboka
forsegle
forsegla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forseglaå forsegle | forseglar | forsegla | har forsegla | forsegl!forsegla!forsegle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsegla + іменник | forsegla + іменник | den/det forsegla + іменник | forsegla + іменник | forseglande |
Походження
frå lågtysk; av for- (2 og segl (1Значення та вживання
- stengje med segl (1, 1)
Приклад
- forsegle ein konvolutt
- validere med segl (1, 2)
Приклад
- forsegle eit dokument
- dekkje slik at innhaldet ikkje kjem ut
Приклад
- forsegle ei krukke;
- flaska var forsegla