Nynorskordboka
fullbyrde
fullbyrda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fullbyrdaå fullbyrde | fullbyrdar | fullbyrda | har fullbyrda | fullbyrd!fullbyrda!fullbyrde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fullbyrda + іменник | fullbyrda + іменник | den/det fullbyrda + іменник | fullbyrda + іменник | fullbyrdande |
Походження
frå lågtysk; etterleddet samanheng med bere (3Значення та вживання
setje i verk, utføre;
fullføre, eksekvere
Приклад
- fullbyrde straffa
- brukt som adjektiv
- ein fullbyrda dom