Nynorskordboka
forkvakle
forkvakla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkvaklaå forkvakle | forkvaklar | forkvakla | har forkvakla | forkvakl!forkvakla!forkvakle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkvakla + іменник | forkvakla + іменник | den/det forkvakla + іменник | forkvakla + іменник | forkvaklande |
Походження
av tysk verquackeln; samanheng med kvakksalvarЗначення та вживання
- brukt som adjektiv
- forkvakla språk