Nynorskordboka
ekvipere
ekvipera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ekviperaå ekvipere | ekviperer | ekviperte | har ekvipert | ekviper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ekvipert + іменник | ekvipert + іменник | den/det ekviperte + іменник | ekviperte + іменник | ekviperande |
Походження
av fransk équiper ‘utstyre’; same opphav som skipe (2Значення та вживання
- utstyre med klede
Приклад
- dei måtte ekvipere seg for vinteren;
- ho var godt ekvipert for reisa
- utruste og klargjere (skip) til ferd
Приклад
- skipet vart ekvipert for langferd