Nynorskordboka
eime
eima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eimaå eime | eimar | eima | har eima | eim!eima!eime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eima + іменник | eima + іменник | den/det eima + іменник | eima + іменник | eimande |
Походження
av eimЗначення та вживання
Приклад
- vatnet eimar bort
Приклад
- det eimar av graset