Nynorskordboka
dur 1
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein dur | duren | durar | durane |
Походження
av dure (1Значення та вживання
det å dure;
durande lyd
Приклад
- ein monoton dur;
- dekka laga ein rytmisk dur mot asfalten;
- duren var høg og irriterande