Nynorskordboka
dure 1
dura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duraå dure | durar | dura | har dura | dur!dura!dure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dura + іменник | dura + іменник | den/det dura + іменник | dura + іменник | durande |
Значення та вживання
- gje ein skarpt brummande lyd
Приклад
- motoren durar;
- det durar i omnen;
- bilen dura av garde
- drive på utan omsyn eller omtanke
Приклад
- dure fram;
- han dura i veg