Nynorskordboka
dehumanisere
dehumanisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dehumaniseraå dehumanisere | dehumaniserer | dehumaniserte | har dehumanisert | dehumaniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dehumanisert + іменник | dehumanisert + іменник | den/det dehumaniserte + іменник | dehumaniserte + іменник | dehumaniserande |
Значення та вживання
gjere mindre menneskeleg (2) eller human (2);
Приклад
- ordbruk som dehumaniserer folkegrupper;
- pasienten kjende seg framandgjord og dehumanisert under behandlinga