Nynorskordboka
divergere
divergera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å divergeraå divergere | divergerer | divergerte | har divergert | diverger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| divergert + іменник | divergert + іменник | den/det divergerte + іменник | divergerte + іменник | divergerande |
Походження
av latin di- og vergere ‘halle, skråne’; jamfør di- (2Значення та вживання
- det å avvike, vere ulik
Приклад
- ha eit divergerande syn
- i matematikk, om to rette linjer: fjerne seg meir og meir frå kvarandre dess meir dei blir lengde;motsett konvergere