Nynorskordboka
konvergere
konvergera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konvergeraå konvergere | konvergerer | konvergerte | har konvergert | konverger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konvergert + іменник | konvergert + іменник | den/det konvergerte + іменник | konvergerte + іменник | konvergerande |
Походження
frå latin ‘halle, nærme seg’Значення та вживання
nærme seg kvarandre;
renne saman;
falle saman;
nærme seg ei fast og endeleg grense