Nynorskordboka
dissosiere
dissosiera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dissosieraå dissosiere | dissosierer | dissosierte | har dissosiert | dissosier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dissosiert + іменник | dissosiert + іменник | den/det dissosierte + іменник | dissosierte + іменник | dissosierande |
Походження
av latin dis- og sociare ‘sameine’Значення та вживання
- i psykologi: kople frå eller skilje element som høyrer saman; motsett assosiere (1);
Приклад
- for å meistre kvardagen byrja han å dissosiere
- kløyve molekyl(grupper) i atom(grupper) eller ion;
Приклад
- karbonsyra dissosierer til eit hydrogenion og eit bikarbonation