Nynorskordboka
demoralisere
demoralisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å demoraliseraå demoralisere | demoraliserer | demoraliserte | har demoralisert | demoraliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| demoralisert + іменник | demoralisert + іменник | den/det demoraliserte + іменник | demoraliserte + іменник | demoraliserande |
Вимова
demoraliseˊre eller deˊmoralisereПоходження
av fransk de- og morale ‘moral’; jamfør de-Значення та вживання
- øydeleggje eller svekkje moralsk;
Приклад
- det politiske systemet var demoralisert
- brukt som adjektiv
- demoraliserte leiarar;
- nedgangstida verka demoraliserande på folk
- svekkje motivasjonen;
Приклад
- laget vart demoralisert av alle måla til motstandarane