Bokmålsordboka
mediere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mediere | medierer | medierte | har mediert | medier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mediert + іменник | mediert + іменник | den/det medierte + іменник | medierte + іменник | medierende |
Походження
fra latin ‘være i midten’Значення та вживання
Приклад
- mediere en livshistorie