Bokmålsordboka
mekle, megle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å megle | megler | megla | har megla | megl!megle! |
| meglet | har meglet | |||
| å mekle | mekler | mekla | har mekla | mekl!mekle! |
| meklet | har meklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| megla + іменник | megla + іменник | den/det megla + іменник | megla + іменник | meglende |
| meglet + іменник | meglet + іменник | den/det meglede + іменник | meglede + іменник | |
| den/det meglete + іменник | meglete + іменник | |||
| mekla + іменник | mekla + іменник | den/det mekla + іменник | mekla + іменник | meklende |
| meklet + іменник | meklet + іменник | den/det meklede + іменник | meklede + іменник | |
| den/det meklete + іменник | meklete + іменник | |||
Походження
av lavtysk mekelen; jamfør make (2Значення та вживання
- prøve å få i stand forlik eller enighet
Приклад
- mekle i striden;
- mekle mellom to ektefeller som vil skilles
- formidle kjøp og salg av verdipapirer, eiendom eller lignende
Приклад
- mekle aksjer;
- firmaet meklet salg av 120 boliger