Bokmålsordboka
terminere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å terminere | terminerer | terminerte | har terminert | terminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| terminert + іменник | terminert + іменник | den/det terminerte + іменник | terminerte + іменник | terminerende |