Bokmålsordboka
demoralisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å demoralisere | demoraliserer | demoraliserte | har demoralisert | demoraliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| demoralisert + іменник | demoralisert + іменник | den/det demoraliserte + іменник | demoraliserte + іменник | demoraliserende |
Вимова
demoraliseˊre eller deˊmoralisereПоходження
av fransk de- og morale ‘moral’; jamfør de-Значення та вживання
- ødelegge eller svekke moralsk;
Приклад
- politiet i landet er helt demoralisert
- brukt som adjektiv
- et demoralisert samfunn;
- virke demoraliserende
- svekke motivasjonen;
Приклад
- demoralisere fienden;
- fare for å demoralisere arbeidstakerne