Bokmålsordboka
demotivere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å demotivere | demotiverer | demotiverte | har demotivert | demotiver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| demotivert + іменник | demotivert + іменник | den/det demotiverte + іменник | demotiverte + іменник | demotiverende |
Значення та вживання
ta motivasjonen eller lysten fra;
gjøre mindre motivert
Приклад
- karakterer kan demotivere elevene;
- spillerne ble demotivert av tapet
- brukt som adjektiv
- demotiverte ansatte