Bokmålsordboka
demme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å demme | demmer | demmet | har demmet | dem! |
| demte | har demt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| demmet + іменник | demmet + іменник | den/det demmede + іменник | demmede + іменник | demmende |
| den/det demmete + іменник | demmete + іменник | |||
| demt + іменник | demt + іменник | den/det demte + іменник | demte + іменник | |
Походження
norrønt demma; av dam (1Фіксовані вирази
- demme nedstenge vannføring slik at et område legges under vann
- dalen skal demmes ned
- demme opp
- stenge eller regulere elv, vann eller lignende
- demme opp en bekk;
- demme opp for vannet
- hindre, stanse (2, 2);
motarbeide- demme opp for den økende kriminaliteten;
- de prøvde å demme opp for de synkende prisene