Bokmålsordboka
deklassere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å deklassere | deklasserer | deklasserte | har deklassert | deklasser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| deklassert + іменник | deklassert + іменник | den/det deklasserte + іменник | deklasserte + іменник | deklasserende |
Вимова
deklaseˊreПоходження
av fransk de- og classe ‘klasse’; jamfør de-Значення та вживання
sette ned i lavere samfunnsklasse eller stand (1, 1);
Приклад
- frykt for å bli deklassert;
- store deler av middelklassen ble deklassert