Bokmålsordboka
bunkre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bunkre | bunkrer | bunkra | har bunkra | bunkr!bunkre! |
| bunkret | har bunkret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bunkra + іменник | bunkra + іменник | den/det bunkra + іменник | bunkra + іменник | bunkrende |
| bunkret + іменник | bunkret + іменник | den/det bunkrede + іменник | bunkrede + іменник | |
| den/det bunkrete + іменник | bunkrete + іменник | |||
Походження
av bunkerЗначення та вживання
- om skip eller besetning: ta inn eller fylle drivstoff
Приклад
- skipet lå til kai for å bunkre
- fylle opp med varer, særlig mat og drikke
Приклад
- bunkre drikkevarer
Фіксовані вирази
- bunkre oppfylle opp med varer, særlig mat og drikke
- bunkre opp øl;
- bunkre opp med matvarer og brensel;
- bunkre opp for påsken