Bokmålsordboka
bramme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bramme | brammer | bramma | har bramma | bram! |
| brammet | har brammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bramma + іменник | bramma + іменник | den/det bramma + іменник | bramma + іменник | brammende |
| brammet + іменник | brammet + іменник | den/det brammede + іменник | brammede + іменник | |
| den/det brammete + іменник | brammete + іменник | |||
Походження
beslektet med brummeЗначення та вживання
Приклад
- uten å bramme