Bokmålsordboka
bortføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bortføre | bortfører | bortførte | har bortført | bortfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bortført + іменник | bortført + іменник | den/det bortførte + іменник | bortførte + іменник | bortførende |