Bokmålsordboka
kidnappe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kidnappe | kidnapper | kidnappa | har kidnappa | kidnapp! |
| kidnappet | har kidnappet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kidnappa + іменник | kidnappa + іменник | den/det kidnappa + іменник | kidnappa + іменник | kidnappende |
| kidnappet + іменник | kidnappet + іменник | den/det kidnappede + іменник | kidnappede + іменник | |
| den/det kidnappete + іменник | kidnappete + іменник | |||
Походження
fra engelsk , av kid ‘unge’ og nap ‘stjele’Значення та вживання
bortføre noen for å få utbetalt løsepenger eller innfridd visse krav