Bokmålsordboka
fronte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fronte | fronter | fronta | har fronta | front! |
| frontet | har frontet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fronta + іменник | fronta + іменник | den/det fronta + іменник | fronta + іменник | frontende |
| frontet + іменник | frontet + іменник | den/det frontede + іменник | frontede + іменник | |
| den/det frontete + іменник | frontete + іменник | |||
Значення та вживання
- være offentlig talsperson for
Приклад
- bedriften skal frontes av den nye direktøren
- danne front (3) mot, imøtegå offentlig
Приклад
- aktivistene fronter dumping av oljeplattformer;
- vi har vært for feige til å fronte høyreekstremistene
- gå i brodden for
Приклад
- fronte en sak