Bokmålsordboka
bonitere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bonitere | boniterer | boniterte | har bonitert | boniter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bonitert + іменник | bonitert + іменник | den/det boniterte + іменник | boniterte + іменник | boniterende |