Bokmålsordboka
vringle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vringle | vringler | vringla | har vringla | vringl!vringle! |
| vringlet | har vringlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vringla + іменник | vringla + іменник | den/det vringla + іменник | vringla + іменник | vringlende |
| vringlet + іменник | vringlet + іменник | den/det vringlede + іменник | vringlede + іменник | |
| den/det vringlete + іменник | vringlete + іменник | |||
Походження
beslektet med vrangЗначення та вживання
være vrang og vrien i ord;