Bokmålsordboka
virre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å virre | virrer | virra | har virra | virr! |
| virret | har virret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| virra + іменник | virra + іменник | den/det virra + іменник | virra + іменник | virrende |
| virret + іменник | virret + іменник | den/det virrede + іменник | virrede + іменник | |
| den/det virrete + іменник | virrete + іменник | |||
Походження
beslektet med norrønt hverfa ‘gå rundt, sveve omkring’Значення та вживання
- bevege seg målløst rundt;
Приклад
- virre omkring;
- dyret virret rundt i veibanen
- bevege kroppsdel urolig hit og dit
Приклад
- virre med hodet
Приклад
- virre en tråd om fingeren