Bokmålsordboka
vildre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vildre | vildrer | vildra | har vildra | vildr!vildre! |
| vildret | har vildret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vildra + іменник | vildra + іменник | den/det vildra + іменник | vildra + іменник | vildrende |
| vildret + іменник | vildret + іменник | den/det vildrede + іменник | vildrede + іменник | |
| den/det vildrete + іменник | vildrete + іменник | |||
Походження
av villЗначення та вживання
gå seg vill;
forville seg, tulle seg bort
Приклад
- vildre seg bort i tåkeheimen;
- han vildret rundt i skogen uten å finne veien