Bokmålsordboka
vanrøkte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vanrøkte | vanrøkter | vanrøkta | har vanrøkta | vanrøkt! |
| vanrøktet | har vanrøktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vanrøkta + іменник | vanrøkta + іменник | den/det vanrøkta + іменник | vanrøkta + іменник | vanrøktende |
| vanrøktet + іменник | vanrøktet + іменник | den/det vanrøktede + іменник | vanrøktede + іменник | |
| den/det vanrøktete + іменник | vanrøktete + іменник | |||
Значення та вживання
røkte dårlig, vanstelle, forsømme
Приклад
- vanrøkte jorda