Bokmålsordboka
forsømme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsømme | forsømmer | forsømte | har forsømt | forsøm! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsømt + іменник | forsømt + іменник | den/det forsømte + іменник | forsømte + іменник | forsømmende |
Походження
av lavtysk sumen ‘nøle’Значення та вживання
Приклад
- forsømme pliktene sine;
- forsømme skolen;
- ta igjen det forsømte
Фіксовані вирази
- forsømme segunnlate å bruke en sjanse;
ikke gjøre det en bør, ikke passe på- myndighetene forsømte seg