Bokmålsordboka
neglisjere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å neglisjere | neglisjerer | neglisjerte | har neglisjert | neglisjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| neglisjert + іменник | neglisjert + іменник | den/det neglisjerte + іменник | neglisjerte + іменник | neglisjerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
- ikke bry seg om;
Приклад
- neglisjere arbeidet sitt
Приклад
- hun neglisjerer meg fullstendig