Bokmålsordboka
vankant
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en vankant | vankanten | vankanter | vankantene |
Походження
fra lavtysk; av van-Значення та вживання
rundet (og barket) kant, side på skurlast