Bokmålsordboka
utbryterkonge
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en utbryterkonge | utbryterkongen | utbryterkonger | utbryterkongene |
Значення та вживання
person som er en mester i å bryte seg ut fra fengsler eller lignende;
jamfør utbryter (1)