Bokmålsordboka
uroppføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uroppføre | uroppfører | uroppførte | har uroppført | uroppfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uroppført + іменник | uroppført + іменник | den/det uroppførte + іменник | uroppførte + іменник | uroppførende |